Замість спалювання стерні – бактеріальне добриво Філазоніт

За календарем дні у березні стають все теплішими і довшими, а з пробудженням природи на полях з’являється все більше техніки. Наші хлібороби намагаються завершити намічені роботи. В окремі райони Закарпаття весна приходить в різний час, тому там актуальними є різні роботи. У Виноградівському, Іршавському й Ужгородському районах вже почалася, а в деяких селах навіть завершилася посадка капусти і ранньої картоплі. Зроблено це в надії на те, що зазвичай весняний дощ зросить землі, а з прогріванням повітря культури почнуть пост
упово проростати.

Розпочато весняні роботи і в Берегівському районі, де в першу чергу сіють стійкі до холоду культури – овес і ячмінь, в багатьох місцях вже в ґрунті й в очікуванні потепління. Оглядаючи поля, бачимо величезні ділянки, охопленні вогнем, які потопають в диму, там палять стерню та рослинні залишки. При тому, що спалювання заборонено законом, сам процес спалювання не тільки шкідливий, але й небезпечний.

Цей метод є одним з найбільш суперечливим «робочим процесом» рослинництва

Багато хто досі вважає корисним, простим і швидким метод спалювання стерні і гадають, що цим сприяють відродженню природи. У то же час цей метод є одним з найбільш суперечливим «робочим процесом» рослинництва – на перший погляд має певні переваги, але значно більше недоліків, які обов’язково треба(б)  переосмислити усім, хто хоче користуватись ним. Прихильники спалювання стверджують, що так можна знищити насіння бур’янів, шкідників і більшість патогенів. Натомість реальність така, що знешкодження поширюється тільки на поверхню і на кілька сантиметрів глибше. При цьому багато шкоди наноситься корисним біологічним організмам, порушується біологічна рівновага навколишнього середовища, що згодом буде важко відновити.

Найбільший недолік, без сумніву,  в тому, що спалювання стерні без нагляду може миттєво перетворитись в руйнівний вогонь, як це сталося в останні дні кілька разів. Вітряна погода в останні дні завдала головний біль і лісниками, адже лісова пожежа завдає величезної шкоди, не кажучи вже про знищення диких тварин. При спалюванні стерні в повітря потрапляють різні важкі метали, окиси азоту, вуглецю та інші токсичні гази.

Для збереження природи і ґрунту ми неодноразово описували переваги загортання в ґрунт рослинних залишків і благотворний вплив цього. Оброблені ґрунтовими бактеріями Філазоніту і потім загорнуті в ґрунт рослинні залишки добре впливають і без того на підкислений ґрунт, на відновлення значення Ph і в той же час збільшується частка засвоєних культурними рослинами поживних речовин. В результаті бактеріальної обробки зменшуються витрати, так вкладені гроші принаймні подвоюються, оскільки потрібно менше добрив, збільшується кількість поживних речовин, засвоєних рослиною, знижуються  витрати на пестициди. Це стає можливим так як більш здорові рослини будуть менше страждати від хвороб і вони більш стійкі до шкідливих впливів. Оброблений Філазонітом до весняних посівів ґрунт у кількості 10 літрів на гектар сприятиме швидшій і сильнішій схожості, а завдяки збільшеній кореневій масі, яка проникає глибше,  проростання  і подальший розвиток рослини буде більш рівномірним.

Під дією Філазоніту ґрунт стає більш пухким, в якому всяка культура почуває себе краще, не кажучи вже про зниження попиту на силові машини, що відобразиться на  споживанні дизельного палива, тобто необхідно менше витрачати на обробку одиниці площі.

З таблиці видно, що в деяких рослинних залишках (стебло, лист, коб, коріння, солома) міститься багато поживних речовин:

Сільсько-господарська культура	Урожай тонна/га	Залишки рослини тонна/га	Азот кг/га	Фосфор кг/га	Калій кг/га
Кукурудза	8	12-13	78-88	40-44	118-139
Пшениця	4	7-8	40-46	29-31	61-73
Соняшник	3	13-14	79-91	61-68	260-340

 

На нашій малій батьківщині, на щастя, спалювання стерні ще не призвело до незворотної шкоди. Сподіваємося, що все більше і більше газдів зрозуміють, що для збереження навколишнього середовища, покращення структури ґрунту, зменшення витрат на  сільськогосподарські роботи слід перейти щонайшвидше до ґрунтоцентричного господарювання  і почати використовувати бактеріальне добриво.

Ерне Чулак, інженер-аграрник, експерт по Філазоніту