Вплив Філазоніту на ярі колоскові культури

Демографічна ситуація в світі має прямий стосунок до виробників зерна, в тому числі й українських хліборобів. Це влучно пояснив президент Української Зернової Асоціації Микола Горбачов підсумовуючи ситуацію на вітчизняній ріллі. Наприклад, в Індії, каже він, населення щорічно  збільшується на 30 млн чоловік. До цього також можна додати і великий приріст населення в Китаї та Індонезії. Отже, світовий ринок працює як пилосос, і скільки б ми не вирощували зернових, у нас буде можливість все це продати. І це факт. Попри те, що вирощування українських хлібів щорік збільшується, і попит на зерно зростає.

Але оскільки площі ріллі не безмежні, з кожним роком зростає потреба підняти якість і продуктивність наявних ґрунтів. На перший план виходять нові екологічні технології, які дозволять зберегти родючість ґрунтів, навіть суттєво покращити. Одним з найперспективніших методів є внесення Філазоніту,  комплексного бактеріального препарату з мікроорганізмами різного функціонування. Його ефект було перевірено в цілому ряді зернових господарств, науково- дослідних станцій, приватних підприємств, зацікавлених у піднятті урожайності.

 

 

На базі Української науково-дослідної станції карантину рослин  в селі Бояни Чернівецької області дослідною культурою стала яра пшениця сорту Елегія Миронівська. Яра пшениця менш поширена порівняно з озимою, проте вона забезпечує високобілкове зерно, із борошна ярої пшениці випікають високоякісні хлібобулочні вироби. Площа досліджуваної ділянки – 0,3 гектари. Переважають ґрунти чорноземні типові з характерним середнім і низьким вмістом гумусу.  Ґрунт має дуже високу забезпеченість рухомими сполуками фосфору і рухомого калію. Вміст гумусу становить 2,7%. На ділянці проводилося внесення добрив за розрахунками проведеними згідно результатів агрохімічних аналізів. Оскільки восени внести Філазоніт не встигли, його застосували для прискорення розкладання решток навесні, а перед висіванням ярої пшениці використано Філазоніт як інокулянт. Всі інші операції (внесення аміачної селітри, позакореневе підживлення, обробка гербіцидами) проводилися однаково на дослідній і контрольній ділянках.  У підсумку як показали дослідження, урожайність ярої пшениці порівняно з контролем була більшою на 0,61 тонну з гектара і досягла 5,49 тонн на круг. Покращення мікробіологічних процесів у ґрунті, зниження кислотності ґрунтів, помітне підвищення урожайності – основні результати застосування Філазоніту. Яра пшениця дала додаткові надходження в сумі 4087 гривень при затратах 1680 грн.

Науковий співробітник «Української науково-дослідної станції карантину рослин»  М.В.Гунчак дав однозначно позитивну оцінку властивостям біопрепарату, який застосували на досліджуваних ділянках.

“На посівах ярої пшениці після використання препарату Філазоніт нормою 15 л/га ми отримали прибавку врожаю на 12,5%. На дослідних площах ми побачили, що стійкість рослин до  хвороб та до природних чинників, яку ми не можемо контролювати, була відмінною. Нами отримано чудові економічні показники.”

 

 

Ефект Філазоніту на  вирощуванні ярої пшениці досліджувався і на базі фермерського господарства ЛІМ Львівської області. Завдяки внесенню біопрепарату (15л/га) господарство добилося зростання урожайності на 10,9 %. Фінансовий дохід становив 4620 гривень. При тому що витрати на внесення Філазоніту становили 1680 грн.

 

Роль біопрепарату була перевірена й при вирощування ярого ячменю.  Ця культура відзначається невибагливістю до умов вирощування, високо врожайністю, пристосованістю до українських кліматичних умов. Ячмінь є скоростиглою культурою і тому дозволяє забезпечити оптимальний графік збирання зернових під час напруженого жнивного сезону.

У Тернопільській області дослідження проводилися на базі ТОВ “Вікторія” на ґрунтах поблизу села Байківці.

“Як показало дослідження внаслідок внесення в ґрунт Філазоніту (15 літрів на гектар) урожайність культури зросла на 18,7% і становила 49,5 центнерів ярого ячменю з гектара. У фінансовому еквіваленті вдалося отримати прибутку 5 тисяч 460 гривень при  затратах на внесення біопрепарату 1800 гривень. Хоч візуально різницю між ячменем на контрольному полі і обробленому Філазонітом ми не помітили.  Під час зважування з дослідного поля ми отримали з гектара на 7,8 цт ярого ячменю більше. Це свідчить про те, що внесення бактеріального  препарату Філазоніт, крім того, що відновлює природні процеси в ґрунті та покращує структури, вплинуло на якість отриманого врожаю” –  сказав з приводу досліджень агроном СГ ТОВ “Вікторія” Сергій Якимець

 

 

Дослідження продуктивності полів оброблених Філазонітом проведено у Вінницькі області на базі  ДП “Науковий Інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ. Тут внесення Філазоніту (20 літрів на гектар) дозволило значно збільшити урожайність.  Фінансовий прибуток при цьому становив майже 5 тисяч гривень при затратах на біопрепарат 2 тисячі 240 гривень. Директор Інституту  кормів та сільського господарства  Поділля НААН  С.І. Фостолович зазначив:

“…при користуванні бактеріальним препаратом Філазоніт родючість ґрунту змінилася у позитивному напрямку. Встановлено, що з використанням ґрунтоцентричної технології покращуються всі показники ґрунту.  Крім того, урожайність ярого ячменю був на 25% вищою, ніж на контролі без Філазоніту.”

 

 

 

Серію досліджень з використанням Філазоніту було проведено на вирощуванні гречки. В Україні гречка  має свою традиційну культуру споживання. Український споживач вимогливий до якості цієї культури, яка має високий вміст поживних речовин, рекомендована для дієтичного харчування. Тому вона має незмінний попит, хоч ціна на гречку  одна з найнестабільніших і може за певних економічних умов змінюватися. Фермери, які займаються гречкою, намагаються забезпечити максимальну рентабельність при вирощуванні продукту. Як показують дослідження цьому суттєво сприяє внесення поживних біопрепаратів. Зокрема, у Івано-Франківській області ТОВ “Бовшівське” проводило дослідження з вирощування цієї культури.

“При внесенні 15 літрів Філазоніту було досягнуто значного збільшення урожайності  На контрольній ділянки урожайність становило 0,99 тонн з гектара, а оброблена Філазонітом дала 1,35 тонн з гектара. Це позитивно позначилося на фінансовому результаті.  Застосування бактеріального препарату Філазоніт на посівах гречки дала нам прибавку врожаю на 36%” – констатував директор ПАФ “Бовшівське” А.Г. Івасишин, оцінюючи позитивний вплив біопрепарату.

У всіх випадках було проаналізовано фінансовий ефект від застосування біопрепарату. Економічний результат виявився вартим того, щоб  у подальшому використовувати Філазоніт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *