КАРТОПЛЯРСТВО: ВПЛИВ ФІЛАЗОНІТУ НА УРОЖАЙНІСТЬ

Картоплярство – успішна галузь, яка  забезпечує внутрішній ринок  “другим хлібом”. Україна, входить у топ-пятірку країн, які вирощують найбільше картоплі – 5 процентів  від світового виробництва. Урожайність цієї культури поступово зростає і вже досягла в середньому по Україні 17 тонн з гектара. Насправді це невисока, але при цьому  хороша цифра. Тому що свідчить про величезний резерв до зростання урожайності. Адже, скажімо, в Нідерландах отримують в середньому 42 тонни з гектара, у Німеччині 44,4 тонни, в   США — майже 50 тонн картоплі. Врешті середньосвітовий показник – 19 тонн –  є вищим,  ніж в Україні.

 

КАРТОПЛЯ ЛЮБИТЬ ГНІЙ І ДРУЖИТЬ З ФІЛАЗОНІТОМ

Чи можна досягти того рівня картоплярства, яке демонструють названі країни? Приклади окремих господарств дають на це ствердну відповідь. Висока урожайність залежить від багатьох чинників – селекційна робота, фахово підібрані технології.

Як відомо картопля дуже любить органіку. Внесення гною дає очевидний ефект, проте з різким скороченням поголів’я ВРХ виникла потреба  знайти замінник цьому продукту тваринництва, щоб поповнити комплекс усіх мікроелементів які  необхідні для нарощування бульби. Унікальний засіб – бактеріальний препарат на основі корисних ґрунтових бактерій Філазоніт.   У випадку з карптоплею біопрепарат показав себе ефективним компонентом для підвищення урожайності й покращення якості ґрунту. Про це засвідчили  ретельні дослідження, здійснені на базі Української НДС каратнтину рослин (с. Бояни Чернівецька область)

 

На Всеукраїнській конференції у Берегові підсумки дослідів прокоментував науковий співробітник Інституту захисту рослин Михайло Гунчак:

“Перш за все досліди показали, що Філазоніт відновлює якісну структуру в ґрунту,  сприяє утворенню гумусу, внаслідок цих процесів знижується потреба в мінеральних добривах, що призводить до зниження затрат. Завдяки Філазоніту зменшується кількість шкідливих мікроорганізмів, рослини стають стійкішими до хвороб та стресу. Ґрунтові бактерії сприяють кращому забезпеченню  рослин азотом на протязі вегетаційного періоду,  (зв’язують азот з ґрунтового повітря),  фосфору  калію, кальцію, магнію.

Останнім часом рослини зазнавали захворювань, до яких вони були раніше стійкими. Це спостерігається  як наслідок надмірного використання хімікатів та мінеральнизх добрив. Ситуацію змінило внесення в ґрунт  Філазоніту, який звужує  життєвий простір шкідників. Одночасно корисні мікроорганізми продукують антибіотики та захищають рослини від захворювань.”

 

 

ТЕХНОЛОГІЯ – РІЧ ІНДИВІДУАЛЬНА

А тепер про результати випробувань біопрепарату:

  • Ґрунтово-кліматична зона – західний лісостеп України, ґрунти – дерноово-опідзолені, сірі.
  • Сорт досліджуваної картоплі – “Слов’янка”.
  • Перед початком досліду, тобто восени 2017 року рівень гумусу в ґрунті становив 2,61.

 

Для дослідів застосовано два варіанти технологій, результати яких порівнювалися з показниками контрольної ділянки (без внесення добрив і Філазоніту.) Після завершення збирання урожаю на контрольній ділянці спостерігалося зниження шару гумусу на 0.1%, зафіксовано зниження вмісту азоту, калію, фосфору.

Друга технологія, яка передбачала внесення виключно біопрепарату, показала зростання шару гумусу  з 2,61 (перед початком випробувань) до 2,65% після збирання урожаю. Відбулося і певне зростання вмісту азоту, фосфору, калію.

Ґрунтоцентрична технологія (Філазоніт+мінеральні добрива, які забезпечують рослин на протязі вегетації елементами живлення) показала ще кращий результат. Після збирання врожаю гумус становив 2,66 %, вміст азоту, фосфору калію зріс відповідно на 5, 8, 6 мг/кг.

 

 

УРОЖАЙНІТСТЬ

Як засвідчив звіт при застосуванні на вирощуванні картоплі Філазоніту у рекомендованих пропорціях урожайність картоплі порівняно з контролем зросла на додаткові 77 центнерів з гектара або на 41,6%.

При застосуванні Ґрунтоцентричної технології, яка полягає у внесенні  передбачених нормах хлористого калію, аміачнорї селітри, соломи і Філазоніту, урожайність виросла порівняно з контрольною цифрою на 92 центнери з гектара. Максимальна урожайність склала 277ц/га.

При цьому цікаві висновки зроблені під час економічного розрахунку ефективності технологій, тобто при підрахунку витрат на вирощування картоплі й економічної віддачі. Внаслідок застосування Філазоніту (без міндобрив) додатковий умовно чистий дохід з гектара становив 16 тисяч гривень, а показник рентабельності становив 509%!

Тим часом внесення Філазоніту у комплексі з добривами дало вищий урожай, проте  було одержано значно нижчий умовно чистий дохід – 13 тияч 190 гривень на гектар, рівень рентабельності становив 134,5%. Це повязано саме з витратами на закупівлю міндобрив.

 

 

Як зазначають науковці, на результат суттєво впливають “індивідуальні” чинники – кількість опадів та їх частота, особливості ґрунту, сорт досліджуваної рослини і т.п. Наукові дослідження на базі Вінницької  філії ДУ Держґрунтохорона” (ФГ “Ольвія – С”) показали так само зростання урожайності при застосуванні Філазоніту й Ґрунтоцентричної технології. Для випрообувань було відібрано німецькі сорти картоплі “Бельмондо” і “Лабелла”.

У першому випадку (застосування Філазоніту) урожайність зросла на 57 центнерів з гектара,  приріст прибутку при цьому становив 22,4%. На ділянці з Ґрунтоцентричною технлогією припріст становив 111 центнерів з гектара. Урожайність за Ґрунтовоцентричною технологією становила 34,6 тонни з гектара. Це удвічі більше, ніж середньоукраїнський показник  і загалом співмірно світовим результатам.  Приріст прибутку від застосування Ґрунтовоцентричної технології склав 46,7%. У грошовому виразі це становило 30 659 грн. на гектар.

 

 

Ще один варіант випробувань  проведено в умовах високоякічсного ґрунту. На базі Національного університету біоресурсів та природокористування України (лабораторія якості та безпеки продукції АПК) проведено  комплексну оцінку біологічної активності та безпечності мікробного препарату “Філазоніт ґрунтофертилізуючий” (інокулянт ґрунту), впливу Філазоніту на якісні зміни в ґрунті та збільшення урожайності картоплі сорту “Серпанок”. Це один з поширених в Україні сортів, його середня урожайність становить від 170 до 210 центнерів з гектара. Дослідження проводилося на  чорноземі, легкосуглинковому грунті лісостепової зони. Місце проведення дослідів –  с. Чабани Київської області. Отже, ґрунт характеризувався високим вмістом гумусу – 4,6% та нейтральною реакцією ґрунтового середовища (РН – 6,4) Забезпеченість рослин поживними формами азоту, фосфору, калію теж була високою. Після внесення рекомендованого обсягу мікроорганізмів  якісні показники ґрунту ще більше зросли, вміст гумусу збільшився до 5,4%, спостерігалося зростання  азоту, калію і фосфору.

У цьому випадку спостереження показали, що урожайність картоплі зросла на 52 центнери з гектара порівняно з результатами на контрольній ділянці. (282 центнери з гектара порівняно з контролем – 230 центнерів) В картоплі підвищився вміст крохмалю та сухої речовини.

 

І ДОЩОВИМ ЧЕРВЯКАМ КОМФОРТНО

І нарешті окрема характерна ознака сприятливого середовища – стан  дощових червів. Крім наукових підтверджень є ще й візуальні спостереження, які проводили фермери Київської  області. Як засвідчив директор ТОВ “Агрофірма-Надія” Олександр Затишний, на дослідній ділянці, обробленій Філазонітом,  кількість дощових червів  збільшилася “багатократно”. А це ще одна ознака позитивного впливу біопрепарату на сприятливе середовище в ґрунті.