Буряки цукрові є однією з найскладніших сільськогосподарських культур у вирощуванні, вони досить вибагливі до мінерального живлення, потребують сприятливих умов ґрунту, за неналежного планування системи удобрення стають причиною системної деградації ґрунтів – погіршення фізико-хімічних властивостей, структури, поживного режиму, падіння вмісту гумусу та ін.
Тривалі наукові дослідження і багаторічна практика вирощування цієї культури сформували єдино вірне бачення – в основі вирощування буряків цукрових має бути органо-мінеральна система удобрення. Ця беззаперечна теза є аксіомою буряківництва.
Ті хто мають досвід вирощування цієї культури знають, що є багато інших загроз, які найяскравіше проявляються у перші 1,5-2 місяці вегетації. Причиною цьому є те, що насінина буряків цукрових майже не містить запасних поживних речовин, їх дефіцит послаблює стрімкий ріст кореневої системи, 
коренева система стає вразливою до патогенної мікрофлори ґрунту, підвищується ризик враження коренеїдом. Рослини буряків цукрових на ранніх етапах органогенезу потребують посиленого контролювання чисельності бур’янів. Вони не витримують конкуренції з бур’янами за світло, поживні речовини і вологу ґрунту. Будучи широкорядною культурою, висівають з міжряддями 45 см, буряки цукрові потребують посилених агротехнічних і хімічних засобів контролювання чисельності бур’янів на початку вегетації.
Слід згадати ще одну не менш небезпечну загрозу для буряків цукрових у період сходів (від початку їх появи на поверхні ґрунту і до линяння кореня, що настає у фазі 2-ї пари і завершується у фазі 3-ї пари справжніх листків) – це враження посівів шкідниками, найнебезпечнішими з яких є кілька видів довгоносиків, бурякові блішки, щитоноски, бурякова крихітка.
Боротьба за майбутній врожай буряків цукрових найяскравіше і найінтенсивніше протікає у перші 1,5-2 місяці вегетації цієї культури. І якщо засоби захисту направлені переважно на захист буряків цукрових від цих загроз, то у цій статті ми поговоримо переважно про чинники, які формують майбутній врожай і визначають продуктивність буряків цукрових.
Ми поговоримо про те, як правильно сформувати органо-мінеральну систему удобрення буряків цукрових за умови, коли практично відсутнє виробництво гною, а його внесення неможливе із-за причини гострого дефіциту. За даними статистики сьогодні в Україні на один гектар землі вноситься 0,5 т/га гною, тоді як на початок 90-х років минулого століття – 9-10 т/га, що відповідало засадам сталого землеробства і забезпечувало бездефіцитний баланс гумусу у ґрунті.
Як правильно побудувати систему удобрення сільськогосподарських культур, коли виробництво гною скоротилось майже у 20 разів порівняно з 1990 роком?
Відповідь на це питання існує. Необхідно ширше до системи удобрення включати альтернативні джерела органіки – побічну продукцію вирощуваних культур (солому пшениці озимої, інших зернових і зернобобових, стебла кукурудзи на зерно та соняшнику), в умовах достатнього зволоження вводити до сівозмін проміжні сидеральні культури, наприклад висівати гірчицю білу після збирання врожаю пшениці озимої (попередника буряків цукрових), застосовувати компости та сапропелі після належного приготування.
Самим найдешевшим із зазначених засобів під буряки цукрові є внесення на добриво соломи пшениці озимої, основного попередника цієї культури. Академік В.Ф. Сайко зазначав, що навіть за умови відсутності належної прибавки врожаю, солому необхідно заробляти у ґрунт, оскільки це не потребує додаткових витрат, а користь від цього заходу є надзвичайно великою. Ґрунт отримує органічну речовину, з соломою повертається у ґрунт значна кількість поживних речовин, зменшуються їх винос із ґрунту, посилюються процеси гумусоутворення, формується сприятлива агрономічна структура ґрунту, а за декілька років зникають проблеми утворення ґрунтової кірки. Перелік цих переваг значно ширший, доповню від себе ще одну, вкрай важливу сьогодні, за заорювання соломи ґрунт краще накопичує і зберігає вологу, а в період глобального потепління цей фактор стає одним вирішальних. Думка про те, що боротьба за накопичення, збереження і раціональне використання ґрунтової вологи – це боротьба за майбутній врожай є вірною і безальтернативною.
Дослідження проведені в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків показали,
що за заорювання у зерно-бурякових сівозмінах усієї побічної продукції вирощуваних культур, у ґрунт надходить органічної речовини у вуглецевому еквіваленті в кількості 1,4-1,6 т/га сівозмінної площі, що рівняється внесенню на 1 га ріллі 12-13 т/га гною, а у разі додаткового внесення зеленої маси післяжнивної сидеральної культури гірчиці білої (доцільно тільки в умовах достатнього зволоження) надходження вуглецю зростає до 2,1-2,3 т/га. 
Отже, заорювання соломи пшениці озимої під буряки цукрові може стати хорошою альтернативою внесенню гною. Але все не так однозначно. Високої ефективності від внесення соломи можна досягти лише за умови оптимізації поживного режиму та мікробіологічного ценозу ґрунту. Академік Д.М. Прянішніков писав: «Максимальні врожаї досягаються комбінацією гною і мінеральних добрив, яка дозволяє достатньо забезпечити рослини засвоюваною поживою на перших стадіях розвитку і дати в той же час у вигляді гною резерв, поступово переходящий під впливом мікроорганізмів в дію мінеральних добрив».
Результати досліджень показали,
що за заорювання усієї побічної продукції у зерно-буряковій сівозміні під буряки цукрові істотно зменшується надходження елементів живлення порівняно з традиційною на основі гною системою удобрення. Так, за внесення під буряки цукрові 40 т/га гною + N120P100K140 у ґрунт з органічними і мінеральними добривами надходило азоту – 320 кг/га, фосфору – 200 кг/га, калію – 380 кг/га, тоді як за внесення 5 т/га соломи + N120P100K140 – відповідно 153, 110 та 204 кг/га.
Заміна гною на солому зменшує надходження у ґрунт елементів живлення майже удвічі з незначними відхиленнями по окремих макроелементах. Заорювання соломи, як свідчать численні дослідження, посилює іммобілізацію азоту ґрунту, зменшуючи резерви мінерального азоту ґрунту необхідного для росту і розвитку буряків цукрових. З метою покращення азотного живлення рослин рекомендують додатково вносити компенсаційну дозу азотних добрив з розрахунку 10 кг/га азоту на тонну соломи.
Очевидним є те що, за біологізації вирощування буряків цукрових досить ретельно потрібно відноситись до розробки системи удобрення. Система удобрення має забезпечити швидку мінералізацію соломи з максимальним гумусоутворюючим ефектом, сформувати достатнє фосфорне живлення на початку вегетації з метою посиленого розвитку кореневої системи, створити оптимальне мінеральне живлення рослин в період інтенсивного росту і розвитку, а також переважне фосфорно-калійне живлення в період цукронакопичення, уникаючи при цьому надмірного живлення азотом.
Усього цього можна досягти, коли дози мінеральних добрив визначаються за результатами ґрунтової діагностики, коли широко застосовуються мікробіологічні препарати, які включають штами деструкторів соломи, азот фіксуючих і фосфор мобілізуючих бактерій, коли стратегія внесення мінеральних добрив поєднує оптимізацію доз, форм та способів їх застосування.
Прикладом удалої практики є застосування ґрунтово-центричної технології вирощування буряків цукрових ТОВ «Філазоніт Україна». Технологія базується на використанні матеріалів профільної діагностики ґрунтів при визначенні доз мінеральних добрив, включає широке застосування мікробіологічних препаратів «Філазоніт» та використовує стратегію поетапного багаторазового внесення мінеральних добрив.
В основу методики профільної діагностики ґрунтів покладено роботи П.М. Шияна, який понад двадцять років вивчав азотне живлення буряків цукрових з використанням стабільного ізотопу 15N. При 
визначенні доз внесення азотних добрив враховуються запаси мінерального азоту в 1,5 м шарі ґрунту на початок вегетації, азот мінералізований із гумусу упродовж вегетації та адаптовані під цю культуру коефіцієнти використання азоту рослинами. Застосування профільної діагностики дозволяє уникати надмірного внесення азотних добрив та непродуктивних його втрат, зекономити кошти і досягти максимальної продуктивності.
За профільної діагностики зразки ґрунту відбираються з використанням системи глобального позиціонування (GPS), експозиції ґрунтової ділянки та рельєфу. Поєднання досягнень в галузі мікробіологічних препаратів та ґрунтової діагностики дозволяє досягти врожайності буряків цукрових на рівні 60-70 т/га за внесення доз мінеральних добрив N80-140P40K110-180.
Застосування соломи пшениці озимої під буряки цукрові потребує активізації корисної мікрофлори ґрунту. Тривала більш ніж двадцятирічна практика ведення сільськогосподарського виробництва без застосування гною істотно знизила мікробіологічну активність ґрунтів, зменшила кількість корисної мікрофлори і значно активізувала патогенну переважно грибну мікрофлору у ґрунті.
Стале і високопродуктивне буряківництво за альтернативних органо-мінеральних систем удобрення неможливе без широкого застосування мікробіологічних препаратів ґрунтової дії.
За біологізації землеробства мікробіологічні препарати мають посилити процеси гумусоутворення, збільшити симбіотичну і несимбіотичну азотфіксацію, посилити фосфор мобілізаційну здатність ґрунтів, зменшити вплив патогенної мікрофлори та враження рослин хворобами.
Випробування мікробіологічних препаратів Філазоніт в посівах буряків цукрових підтвердило високу їх ефективність з комплексним багатогранним впливом на ґрунтові процеси і врожайність.
Філазоніт – це композиція штамів бактерій азот фіксуючої та фосфор мобілізуючої дії, помірних деструкторів та ензимів для ґрунтового внесення. Використовується у біоадаптивних технологіях з метою посилення процесів гуміфікації соломи зернових та зернобобових культур, стебел кукурудзи та соняшнику, покращення азотфіксації та фосфор мобілізаційної здатності ґрунтів.
Випускаються препарати у формі ґрунтового інокулянта (Філазоніт ТО) та деструктора рослинних решток (Філазоніт СВ). До складу біопрепаратів входить чотири види бактерій виділених із природного середовища:
- Azotobacter Chroococcum
- Bacillus Megaterium
- Bacillus Circulans
- Pseudomonas Putida
Під буряки цукрові ФІЛАЗОНІТ СВ (деструктор рослинних залишків) застосовують з
а заробляння у ґрунт соломи пшениці озимої. Препарат прискорює розклад рослинних решток без додаткового внесення азотних та фосфатних добрив, посилює утворення гумусу, зменшує чисельність ґрунтових патогенів, покращує структуру та водний баланс ґрунту, підвищує доступність елементів живлення у процесі рециркуляції та робить ефективним використання мінеральних добрив. Внесення 1 тонни соломи поєднано з Філазоніт СВ, 10 л/га та мінеральними добривами еквівалентно 3-4 тоннам гною.
Препарат ФІЛАЗОНІТ ТО (інокулянт ґрунту) заробляють у ґрунт локально при посіві, а за відсутності належних засобів внесення (філера) вносять у передпосівну культивацію, збільшуючи дозу у 1,5-2 рази. Препарат посилює симбіотичну азотфіксацію та фосфор мобілізуючу здатність ґрунту, прискорює розвиток кореневої системи, покращує водоспоживання і стійкість рослин до посухи, істотно підвищує врожайність і технологічну якість коренеплодів буряків цукрових.
Ефективна дія препаратів Філазоніт проявляється уже на ранніх етапах органогенезису буряків цукрових (рис. №1). Рослини стрімко і динамічно розвиваються, надалі зменшується враження церкоспорозом на 25-40%, покращуються основні параметри ґрунтової родючості.
Pис №1
Найвищої продуктивності буряків цукрових досягали за дворазового внесення препаратів «Філазоніт». Після збирання врожаю попередника пшениці озимої, солому рекомендується обприскувати деструктором (Філазоніт СВ, 10 л/га) і заробляти на 6-8 см, під глибоку оранку вносити калійні добрива (калій хлористий), у передпосівну культивацію азотні (амонійна селітра), при посіві локально вносити інокулянт Філазоніт ТО за допомогою філлера (фірма надає безкоштовно), у фазі змикання листків у рядках проводити ґрунтове підживлення нітроамофоскою.
Дослідження проведені у Вінницькій, Київській, Черкаській та Полтавській областях показали, що 
За стратегії поетапного внесення соломи, мінеральних добрив і мікробіологічних препаратів отримали максимальну економічну ефективність. Прибуток від внесення препаратів «Філазоніт» і соломи (солома + філазоніт СВ, 10 л/га + при посіві філазоніт ТО, 15 л/га) на фоні оптимальної дози мінеральних добрив за різних ґрунтово-кліматичних умов вирощування становив 7,7-10,0 тис. грн./га (табл. 1). Додатковий збір цукру за рахунок дворазового внесення препаратів «Філазоніт» і соломи коливався в межах 3-4 т/га.
Таблиця 1. Економічна ефективність препаратів «Філазоніт» в посівах буряків цукрових
Примітка: дослідження на фоні оптимальної дози NPK
Отже, за гострого дефіциту гною вирощування буряків цукрових доцільно і ефективно проводити за ґрунтово-центричною технологією. Поєднане внесення соломи, мінеральних добрив і мікробіологічних препаратів «Філазоніт» формує сталі основи вирощування буряків цукрових, покращує мікробіологічний ценоз ґрунтів, зменшує кількість патогенної мікрофлори, стабілізує вміст органічної речовини у ґрунті, збільшує запаси продуктивної вологи, забезпечує врожайність коренеплодів на рівні 60-75 т/га. Для досягнення максимального економічного ефекту і запобігання негативних екологічних наслідків дозу мінеральних добрив необхідно визначати за результатами профільної діагностики ґрунтів, при цьому стратегія їх внесення має базуватись на балансових оцінках колообігу поживних речовин в агроекосистемах.
В.В. Іваніна, доктор. с.-г. наук, зав. відділом агрохімії
О.П. Стрілець, канд. с.-г. наук
Н.С. Зацерковна, канд. с.-г. наук
А.І. Чередничок, канд. с.-г. наук
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН