Жива природа є джерелом харчових та інших відновлюваних ресурсів, регулятора якості води та повітря, запасів родючості ґрунтів.
Людина постійно змінює середовище, але в сучасному високо індустріальному суспільстві виникає небезпека, передусім для неї самої. Біосфера сьогодні вже неспроможна само очищуватися та самовідновлюватися, як наслідок вона активно деградує.
У сучасному землеробстві головним є вирішення завдань з підвищення валового виробництва сільськогосподарської продукції та їх якості, рентабельність застосованих технологій та охорона довкілля.
Об’єктами землеробства є ґрунт і рослина. Впровадження наукових досягнень, передових технологій – обов’язкова умова ефективного розвитку агропромислового комплексу. Необхідно розширювати зв’язок науки, техніки та виробництва, застосування передових розробок, технологій.
Ґрунт — основний засіб виробництва в сільському господарстві та за науково-обґрунтованого його використання він поліпшується, родючість його підвищується.
В умовах інтенсивного землеробства ґрунт повинен вбирати, акумулювати та рівномірно передавати рослинам воду, поживні речовини, повітря, тепло, забезпечувати потрібний окислювально-відновлювальний режим, бути технологічно придатним для застосування сучасної сільськогосподарської техніки.
При правильному використанні родючого ґрунту, він само звільняється від патогенних мікроорганізмів, які викликають захворювання рослин.
Інтегральним показником рівня родючості ґрунту є вміст у ньому органічної речовини, тобто гумусу. Чим більше гумусу в ґрунті, тим кращий його поживний режим, тому що гумус – це вмістилище елементів живлення. У процесі утворення гумусу в ґрунті виникає окислювально-відновлювальний процес, що є згубним для багатьох хвороб рослин, личинок шкідників. Високий вміст гумусу у ґрунті сповільнює процеси засолення та осолонцювання. Не будь-який гумус виконує ці функції, а лише свіжо утворений (активний гумус). Відтворення гумусу гарантує збереження родючості ґрунту.
Гумус витрачається при вирощуванні врожаю. При врожаї озимої пшениці 40–50 ц/га з ґрунту використовується близько 1,5 т гумусу; зерна кукурудзи 80–90 ц/га потрібно 1,5–2,0 т гумусу, а пласт багаторічних трав створює близько 3,0 тон гумусу. Тонна гною залишає в ґрунті 55–60 кг гумусу.
Гумус утворюється у ґрунті під час мінералізації в ньому пожнивних решток, що мають коефіцієнт гуміфікації від 0,1 до 0,25. За величиною врожаю (винос) і кількістю внесених органічних добрив та прискореному розкладу пожнивних решток (коренів, стебел тощо.) можна визначити скільки гумусу утвориться в ґрунті, при цьому не допустити його розкладу та зниження родючості.
На цих основних принципах збереження родючості побудована діяльність ТОВ “ФІЛАЗОНІТ УКРАЇНА”.
В центрі розроблених нами технологій вирощування сільськогосподарських культур є біопрепарати на основі ґрунтових 
бактерій сімейства ФІЛАЗОНІТ. За участю українських та іноземних (ЄС) наукових закладів, нами розроблений калькулятор поживних речовин. Це дає змогу, при наявності вихідних показників (аналізу ґрунту, наявність поживних решток культури попередника, дія біопрепарату Філазоніт, тощо), запропонувати виробнику ту необхідну кількість збалансованих органічних та мінеральних добрив, які потрібні для досягнення прогнозованого врожаю. При цьому враховані рН та вміст гумусу в ґрунті. При складанні наших пропозицій також враховані досвід передових європейських товаровиробників та економічну ефективність технологій.
Проведені в 2016–2017 р.р. ТОВ “ФІЛАЗОНІТ УКРАЇНА” спільно з державною установою “Інститут охорони родючості ґрунтів України” дослідження показали, що при внесенні в ґрунт біопрепарату Філазоніт при правильному, збалансованому забезпеченню рослин органічними та мінеральними добривами, у дослідних господарствах в різних регіонах України досягнуто підвищення вмісту гумусу, покращення рН до нейтрального рівня, зібрані більші врожаї порівняно з контрольними ділянками.
Тернопільськa область
Так, у ТОВ «Агропродсервіс інвест» попередник – соя після збирання озимої пшениці (основна культура) вміст гумусу підвищився на 0,2 % (3,69–3,86); кислотність ґрунтового розчину покращилась на 0,1 одиниці рН (5,6–5,7); вміст рухомих сполук калію (К2О) збільшився на 11 мг/кг (130–141); фосфору Р2О5 – на 16 мг/кг (117–133); вміст легкогідролізованого азоту на 9 мг/кг (172–181). На контрольних ділянках ці показники значно “скромніші”. Врожайність озимої пшениці на площі із застосуванням біопрепарату Філазоніт збільшилася на 7,7 ц/га, а приріст врожаю соняшнику склав 4 ц/га (4,07–3,67), в ФГ “Ольвія” Погребищенського району Вінницької області дало змогу зібрати високі врожаї кукурудзи (145,0 ц/га).
Київська область
У державному підприємстві “Чайка” приріст врожаю соняшнику становив 6,2 ц/га (29,4–23,2).
Також високі показники врожайності із застосуванням біопрепарату Філазоніт встановлено у господарствах Закарпатської, Чернівецької, Іванно – Франківської, Чернігівської областей.
Питання відновлення родючості ґрунтів жорстко контролюється в країнах ЄС і завдяки цьому сільськогосподарські товаровиробники періодично досліджують ґрунти та не допускають зниження рівня їх родючості.
В ЄС широко застосовуються біопрепарати на основі ґрунтових бактерій, зокрема біопрепарат Філазоніт. За рахунок прискореного розкладу пожнивних решток зберігається ґрунтова біота та гумус, особливо рухомий. В деяких країнах ЄС стимулюється застосування біопрепаратів на основі ґрунтових бактерій у вигляді державних дотацій на їх придбання.
Оскільки в ЄС земля є товаром, то покращення родючості ґрунтів збільшує їх вартість, що є вигідною, перспективною інвестицією.
В Україні, з часом, земля також стане товаром і її вартість буде визначатися рівнем родючості ґрунту.
Нам не байдуже, в якому стані успадкують від нас земельні ресурси держави наші нащадки.
Шановні сільськогосподарські виробники!
Звертайтесь, закликаємо до взаємовигідної співпраці заради збереження основного національного багатства – ЗЕМЛІ!
Сабов Степан
Заступник генерального директора з технологічних питань